в чому полягають обективні передумови розвитку монополістичних структур

Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відображає ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її основі — особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Конгломерат — це монополістичне об'єднання, утворене внаслідок поглинання прибуткових різногалузевих підприємств, які не мали виробничої й технічної спільності.

Організаційні форми монополістичних структур. Існує багато форм монополістичних об’єданань. Найпростіші з них – конвенції, корнери, пули, ринги. Це короткострокові угоди про ціни. Вони мають тимчасовий характер і розпадаються при зміні умов на ринку. -Синдикат (від грец. слова – згода) – монополістичне об’єднання, в якому підприємства, що в нього входять, втрачають свою комерційну самостійність. Збут товарів, а часто й закупівлю сировини здійснює контора синдикату. Кожен учасник синдикату (підприємство, фірма) одержує від контори відповідну частину прибутку, який залежить від квоти виробництва та інших умов.

Складніші форми монополістичних об'єднань виникають тоді, коли процес монополізації поширюється на сферу безпосереднього виробництва. Тоді виникає необхідність об'єднання у межах однієї корпорації послідовних, взаємопов'язаних виробництв кількох галузей промисловості — вертикальної інтеграції або комбінування. Наприклад, у межах велетенських автомобільних корпорацій можуть об'єднуватись підприємства, що видобувають сировину, виплавляють сталь, виготовляють автомобілі тощо. На цій основі з'являється така форма монополістичних об'єднань, як трест.

Монополією, а точніше монополістичною структурою, є угода, союз, об'єднання невеликої кількості великих підприємств, що зосередили у своїх руках виробництво й збут значної частини продукції в одній або кількох галузях економіки. Метою й результатом функціонування таких об'єднань є усунення конкуренції між їх учасниками та зміцнення спільних позицій у конкурентній боротьбі з іншими монополістичними структурами та немонополізованими підприємствами відповідних галузей. Учасники кожної монополістичної структури розподіляють між собою обсяги виробництва відповідних товарів, ринки збуту та

Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному збільшенні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий (більш швидкий) грунтується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Необхідною передумовою для монопольної влади є те, щоб крива попиту на продукцію фірми була нахилена вниз, а не була горизонтальної, як у випадку конкурентної фірми. Істотна відмінність між монополістичним ринком і конкурентним ринком полягає в здатності на монополізованому ринку певної фірми впливати на ціну, виручає за її товар.

Розвиток товарного виробництва отримав назву монополістичного капіталізму. Він починає формуватись в останній третині XIX ст., і перехід до цього етапу пов'язаний з революційними змінами в продуктивних силах. У цей період відбулася науково-технічна революція. По-перше, монополістичний капітал, а відтак, і його представ-ник-монополіст, установлюють своє панування в суспільному виробництві. По-друге, відбувається поєднання промислового й банківського капіталу та утворення фінансового капіталу. Причина полягає в тому, що, з одного боку, високі ціни, які встановлюють монополії, дають можливість існувати й аутсайдерам з їх, як правило, більшими витратами на виробництво.

Монополістична конкуренція і олігополія. Досконала конкуренція і чиста монополія, розгляду яких були присвячені попередні два розділи є антиподовими, полюсними ринковими структурами. Їх теоретична інтерпретація базувалась на припущені крайностей, що у реальному економічному середовищі зустрічаються вкрай рідко. Поширеними є ринкові структури які займають проміжне положення. Вони поєднують у собі окремі риси, як досконалої конкуренції, так і монополії, репрезентують собою недосконалу конкуренцію. Недосконала конкуренція є таким типом ринкової структури, де продавці мають певну ринкову владу, ал

9. В чому полягають особливості довгострокової і короткострокової рівноваги в умовах монополістичної конкуренції? 10. Опишіть модель ламаної кривої попиту. З чим пов’язана жорсткість цін на олігопольному ринку? 16. В чому полягає сутність і передумови розвитку нецінової конкуренції на ринку монополістичної конкуренції? 17. Якими будуть наслідки нецінової конкуренції для споживачів? 18. Як реклама впливає на розмір виручки монополістичного конкурента?

Монополія є продукт розвитку ринку. Досить часто фірми досягають монопольного положення внаслідок конкуренції і перемоги у конкурентній боротьбі. Монопольне становище може досягатись при створенні певних ринкових умов. До умов існування монополій можна віднести такі: - відсутність досконалих замінників для продукції монополіста. Завдяки цьому покупець не може відмовитись від споживання продукції монополіста що забезпечує монополісту можливість диктувати свої умови - монополізм порушує принцип рівності умов економічної діяльності, перешкоджає виникненню і розвитку нових фірм. Позитивні наслідки монополій: - завдяки ефекту економії на масштабі монополії дозволяють підвищити ефективність виробництва

У процесі монополізації виробництва з'являються такі форми монополістичних об'єднань, як трест та концерн. Трест — об'єднання підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність. розширення масштабів планомірного й організованого розвитку економіки, свідомого регулювання економічної системи внаслідок виникнення і розвитку крупних господарських одиниць, координації їх діяльності В поєднанні позитивних і негативних рис полягає одна з найважливіших сутнісних сторін монополії як економічної категорії.

Процес монополізації має позитивні і негативні наслідки. Позитивним є те, що у гігантських підприємств та їх об'єднань більше можливостей розвивати сучасне виробництво, фінансувати крупні науково-дослідні лабораторії, отримувати нові наукові результати, впроваджувати новітню техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже, пристосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до структурних зрушень в економіці. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю.

Форми монополістичних об'єднань.: Однією з негативних сторін ринку та ринкової конкуренції є тенденція до монополізації. Конкуренція веде до диференціації товаровиробників. Внаслідок чого відбувається концентрація виробництва та капіталу. Виникає монополія. Концентрація капіталу Монополія та її сутність. Форми монополістичних об'єднань. Однією з негативних сторін ринку та ринкової конкуренції є тенденція до монополізації. Конкуренція веде до диференціації товаровиробників. Внаслідок чого відбувається концентрація виробництва та капіталу. Виникає монополія.

Монополістичні тенденції і монополії в ринковій економіці. (1. Форми і види монополій. Існують різні види монополій, які можна класифікуватина трьох основних: природна, адміністративна й економічна. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відображає ситуацію, коли попит на даний товар у кращому ступенізадовольняється однієї або декількома фірмами. В її основі (особливостітехнологій виробництва й обслуговування споживачів.

Форми монополії і наслідки монополізації економіки Причини виникнення та існування - монополій. Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні сторони. До числа негативних. До числа негативних відноситься породження ринком монополій і монополістичних тенденцій в економічній системі. Окремі форми і ознаки прояву монополізму відзначаються навіть у тих економічних системах, де монополії не займають панівного становища.

Монополістична конкуренція — це ринкова структура, на якій діє велика кількість продавців, що продають диференційований продукт, і можлива поява нових продавців. Основними ознаками монополістичної конкуренції є: 1.На ринку діє багато продавців і покупців, частка кожного з них в обсягах ринкових продажів не є значною.

Тому що монополіст є єдиним виробником товару, крива ринкового попиту дає ціну, одержувану монополістом за пропоновану до продажу кількість товару. Ми побачимо, як монополіст може виграти від свого контролю над цінами і як розрізняються ціна і кількість, максимізує прибуток, на монопольному ринку і на ринку вільної конкуренції. Монополія як ринкова структура. Причини виникнення і сутність монополій. Наприкінці XIX сторіччя ринок чи ледве не вперше за свою багатовікову історію розвитку зіткнувся зі складними проблемами. Виникла реальна загроза для функціонування конкуренції (цього необхідного атрибуту ринку).

Форми монополій різноманітні, вони змінювалися з розвитком імперіалізму. Вперше монополії виникли в кінці XIX ст., насамперед у важкій промисловості, а потім почали розповсюджуватись в інших галузях виробництва. Зокрема, після кризи 1873 року вони почали виникати в легкій та інших галузях промисловості, а потім охопили й інші галузі економіки.

Мета дослідження полягає у обґрунтуванні шляхів подолання негативних економічних наслідків монополізації виробництва в Україні на основі оцінки сучасних її особливостей у вітчизняній економіці. Об’єктом дослідження є монополізація виробництва в Україні, а предметом – економічні наслідки монополізації виробництва в Україні.

Складніші форми монополістичних об'єднань виникають тоді, коли процес монополізації розповсюджується безпосередньо на виробництво. Початковою формою такого об’єднання стають трести – об'єднання низки підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність. Вона спрямована на сприяння розвитку товарних ринків і конкуренції, на попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності. Антимонопольна політика та антимонопольне законодавство не має на меті заборону чи ліквідацію монопольних утворень.