автор завчасну систематичну цілеспрямовану підготовку до вивчення таблиць яка дозволяла провести актуалізацію опорних знань учнів скла

- завчасна систематична цілеспрямована підготовка до вивчення таблиць (лічба групами, розгляд складу чисел із двійок, трійок тощо, розв'язування трійок взаємо обернених прикладів виду 3+4=7, 7–3=4, 7–4=3, 6·8=48, 48:6=8, 48:8=6 тощо); - створення у дітей установки на запам’ятовування табличних випадків - завчасну систематичну цілеспрямовану підготовку до вивчення таблиць, яка дозволяла провести актуалізацію опорних знань учнів; - складання таблиць множення і ділення на очах у дітей у відповідності з їхніми індивідуальними особливостями; - створення у дітей установки на запам’ятовування табличних випадків

У посібнику розкрито практичні аспекти проведення уроків математики на етапах актуалізації опорних знань вмінь та навичок та рефлексії, подано авторські розробки системи стандартних та нестандартних вправ, активних форм навчання, творчий проект. Завдання диференційовані, розподілені по варіантам. Посібник вміщує 8 фрагментів уроків з алгебри і початків аналізу для 11 класу по темі «Показникова та логарифмічна функції» з розробленими етапами актуалізації та рефлексії.. Наукова робота на урок Алгебра скачати

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів Актуалізація опорних знань, способів діяльності формує в учнів стійку мотивацію пізнання. Пасивність значної частини учнів в навчальному процесі. Учитель має активно застосовувати методи развитку пізнавального інтересу (методи, що спираються на несподіваність, парадоксальність, зацікавлення, створення ситуації новизни, успіху); розкривати самоцінність навчання як джерела задоволення.

Підбираючи завдання для актуалізації опорних знань учнів, останній приклад має такий вигляд, який викликає у учнів запитання, неможливість розв’язання знайомими способами та прийомами. Тут відбувається і мотивація навчання, і зацікавленість учнів, і постанова проблеми. На кінці уроку повертаюсь до цього прикладу і пропоную учням розв’язати це завдання. Майже на кожному уроці працюю з робочими таблицями, які використовую для усного рахунку, самостійної роботи, індивідуальних завдань. Достатньо вказати № сторінки, № завдання. Такі таблиці заготовлені на кожну парту, тому відпадає необхідність займати класну дошку. Це дуже зручно для шкіл, які не мають технічного оснащення.

З метою актуалізації опорних знань учні заповнюють пропущені місця у тексті ка-рток-завдань, які знаходяться в робочій папці кожного учня. Картки-завдання розрахо-вані на два варіанти. На виконання роботи відводиться 4 хвилини. Картки-завдання або ж тести (контролюючі програми), являють собою особ-ливого виду завдання, що дозволяють проводити груповий оперативний контроль за засвоєнням знань і придбанням умінь і навичок учнями а також організовувати самостійну роботу на уроках спецтехнології, матеріалознавства і виробничого на-вчання.

Відповідна підготовка передбачає не лише набуття знань, але й формування вмінь і нави-чок їх використувати. Саме знання та вміння, взаємо-пов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні, праці. Ці положення – концептуальні засади реформування вітчизняної середньої загальноосвітньої школи [7]. Умовою ефективності цього процесу є впрова-дження в освітню практику особистісно зорієнтовано-го, діяльнісного та компетентнісного підходів. На такому занятті основний акцент учителі робили на актуалізацію опорних знань учнів, необхідних для виконання практичних завдань.

У засвоєнні таблиць велике значення мають систематичне їх повторення та варіативність завдань. Вправи мають різне дидактичне призначення: · вправи для актуалізації опорних знань; · вправи для сприймання і свідомого осмислення матеріалу; · вправи на застосування набутих знань [53, 43]. Вправи першої групи використовують перед поясненням нового матеріалу, їх вважають підготовкою до сприйняття теоретичного матеріалу, вони полегшують вивчення нових понять, тверджень, властивостей. Вправи другої групи сприяють глибокому осмисленню вивченого, допомагають учням засвоїти ту чи іншу тему.

Організація навчальної діяльності учнів на етапі актуалізації знань в умовах диференціації навчання ( на матеріалі алгебри та геометрії 9 класу). Тривалість групової роботи на етапі актуалізації опорних знань учнів (в залежності від типу уроку) – від 5-10 до 25-35 хвилин. Структура етапу актуалізації знань при цьому може бути різною, однак частіше така: організаційний етап В цьому випадку актуалізацію знань можна провести у формі фронтального опитування. Дітям пропонується система питань, на які вони повинні відповісти. Якщо ознайомлення з новим матеріалом відбувається в межах однієї теми, то актуалізацію проводять у різних формах, враховуючи різнорівневий підхід до навчання.

Підготовка до вивчення нового матеріалу У вивченні нового матеріалу істотне значення має актуалізація опорних знань. Без повного й глибокого відтворення потрібних знань і вмінь важко добитися активності і певної самостійності учнів класу під час пояснення нового матеріалу. В широкому розумінні підготовчий етап передбачає такі завдання Підготовка до вивчення нового матеріалу проводиться переважно у процесі виконання учнями системи вправ. Добираючи такі вправи, вчитель має вираховувати особливості нового матеріалу: теоретичні знання (поняття, закономірності), нові випадки усних або письмових обчислень, розв'язування задач нового виду.

Актуалізація попередніх знань і способів дій – початковий етап уроку, під час якого мають розв'язуватися такі основні педагогічні завдання: - активізація пізнавальної діяльності учнів; - психологічне налаштування на роботу; - формування установки на співробітництво; - мотивація навчальної діяльності. Учня – асистента обирають усі групи (у більшості випадків – це учень високого або достатнього рівня підготовки). Учитель від учнів – асистентів отримує інформацію про рівень засвоєння навчального матеріалу кожним учнем групи. Тривалість групової роботи на етапі актуалізації опорних знань учнів (в залежності від типу уроку) – від 5-10 до 25-35 хвилин.

- підготовка учнів до сприймання твору; - поетапність роботи над текстом; - використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу. На етапі актуалізації опорних знань вона використовується для повторення того навчального матеріалу, без якого не може відбуватися ефективне засвоєння нового. Це – читання однієї чи навіть кількох статей з метою пригадати певні відомості (вчитель дає чітку установку, на що потрібно звернути увагу); повторення правила, способу виконання завдання тощо; ознайомлення учнів з так званими перед текстовими запитаннями та ін. Якщо дозволяє зміст, бажано його зіставити з подібним за змістом твором, зробити висновок, що їх об'єднує.

1. Актуалізація опорних знань. 1.1. Вступне слово вчителя про історичну та культурно-мистецьку роль Глухова у розвитку та становленні державності України. 1.2. Індивідуальні розвідки учнів про походження назви міста (легенди, перекази місцевих жителів). - на факультативних заняттях немає систематичного опитування і атестації знань учнів, що сприяє створенню невимушених відносин між учнем і вчителем. Від різноманітних форм позакласної і позашкільної роботи з літератури факультативи відрізняються : - наявністю програм факультативних курсів Підготовка доповіді – своєрідна школа самостійної роботи під керівництвом учителя.

5. Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи. (Після виконання учні аналізують отримані результати, відображають їх у вигляді таблиць, графіків, діаграм.) 6. Звіт учнів про способи й результати виконання роботи і теоретична інтерпретація отриманих результатів. (У звіті вказують тему, завдання, вихідні теоретичні дані, розкривають хід роботи, аналізують отримані результати). 7. Підбиття підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Вивчення нового матеріалу може відбуватися і в процесі актуалізації опорних знань. Синтетичний урок не має чітко визначених етапів, характерних для класичного комбінованого уроку.

Актуалізація опорних знань є обов'язковим елементом уроку, її здійснюють безпосередньо перед поясненням нового матеріалу як пасивним шляхом (викладач сам нагадує учням опорні знання), так і активним (учні одержують завдання, у процесі виконання яких згадують раніше вивчене). Важливою умовою творчої діяльності є здатність людини до навмисної (довільної) актуалізації. Читання лекцій передбачає ретельну підготовку викладача: визначення мети, складання чіткого плану, добір теоретичного й наочного матеріалу, логічний і послідовний виклад інформації. Актуалізація опорних знань учнів. IІI. Формулювання мети і завдань уроку.

Систематична (основна) актуалізація опорних знань Вправи на всі дії з раціональними числами, знаходження модуля числа, розкриття дужок, зведення подібних доданків, використання формул скороченого множення, вправи на застосування поняття арифметичного квадратного кореня, розв’язування квадратних рівнянь, розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь. Учні повинні засвідчити обов’язковий рівень знань, тобто всі учні в класі повинні володіти матеріалом, без якого подальше навчання неможливе. В цьому випадку актуалізацію знань можна провести у формі фронтального опитування. Дітям пропонується система питань, на які вони повинні відповісти.

У вивченні нового матеріалу істотне значення має актуалізація опорних знань. Без повного й глибокого відтворення потрібних знань і вмінь важко добитися активності і певної самостійності учнів класу під час пояснення нового матеріалу. В широкому розумінні підготовчий етап передбачає такі завдання: а) відтворення опорних знань та деяких прийомів пізнавальної діяльності, окремих загальних умінь чи вмінь виконувати розумові операції (актуалізація знань); Методика викладання математики в початкових класах 61. б) уточнення чуттєвого досвіду дітей і уявлення про термін відповідно до наукового розумін

Отже, актуалізація опорних знань учнів є одним з основних елементів структури уроку. У структурі уроку наявний етап формування нових понять, засвоєння нових знань та етап застосування цих знань — формування вмінь і навичок. Кожен етап дидактичної структури пов’язаний із попереднім. Так, урок вивчення нового матеріалу не завжди може починатися з актуалізації нових знань, а з уведення нового поняття шляхом пояснення вчителя або створення проблемної ситуації. У структурі кожного типу уроку є внутрішня дидактична підструктура. 3. Актуалізація опорних знань передбачає відтворення знань, умінь і навичок учнів, які мають стати основою для засвоєння нових понять та аспектів.

Актуалізація опорних знань займає 5-7 хвилин: бесіда, письмова робота, короткий запис відповідей, заповнення таблиць, повтор за підручником, використання довідкового матеріалу, аналіз малюнків і таблиць. При цьому питання й завдання формулюються дуже чітко. Урок узагальнення і систематизації знань Проводиться після вивчення найважливіших розділів програми. 1) Повідомлення теми, мети, завдань і мотивація навчальної діяльності. Вироблення цих умінь в учнів дозволяє їм гнучко оперувати поняттями і фактами, вдосконалюючи такі мислительні дії, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, встановлення взаємозв'язків, формування висновків світоглядного характеру.